Сопілка — інструмент, який вміщується в кишеню

Трохи історії

Сопілка — один із найдавніших українських інструментів. На ній грали пастухи на пасовищах, нею супроводжували пісні на вечорницях і весіллях. Класична сопілка мала шість ігрових отворів і виготовлялася з калини, бузини чи ліщини. Сьогодні її роблять з дерева і пластику, а звучить вона і в народних ансамблях, і в сучасній музиці.

Як обрати першу сопілку

• Для старту підійде недорога сопілка в строї до (C) або соль (G).
• Дерев'яна звучить тепліше, пластикова — стабільніша і не боїться вологи.
• Перевірте, чи легко видувається звук без зусиль і свисту.
• Отвори мають бути гладкими й рівними, без задирок.

Дихання і пальці

Сопілку тримають двома руками: ліва зверху, права знизу. Отвори закривають подушечками пальців, а не кінчиками. Дмухати треба м'яко, як на гарячий чай: надто сильний потік дає пронизливий свист. Нижні ноти потребують найповільнішого дихання, верхні — трохи швидшого і зібранішого.

Перший тиждень

1. День перший: навчіться видувати рівний звук на всіх відкритих отворах.
2. Дні другий і третій: по черзі закривайте отвори зверху вниз, граючи гаму.
3. День четвертий: зіграйте прості поспівки з трьох-чотирьох нот.
4. Кінець тижня: перша народна мелодія повільно, без поспіху.

Як не закинути

Часті запитання

З якого віку можна вчитися?

Діти зазвичай починають років у п'ять-шість, коли пальці вже достатньо довгі, щоб закривати отвори. Дорослим вік не заважає.

Чи потрібні ноти?

Ні, багато мелодій можна вивчити на слух або за табулатурами з позначенням отворів.